| Статистика |
|
|
| Форма входа |
|
|
|
Про затвердження Правил перевезень вантажiв автомобiльним транспортом
в Українi
Наказ Мiнiстерства транспорту України
вiд 14 жовтня 1997 року N 363
Зареєстровано в Мiнiстерствi юстицiї України
20 лютого 1998 р. за N 128/2568
Iз змiнами i доповненнями, внесеними
наказом Мiнiстерства транспорту України
вiд 23 березня 1998 року N 90
На виконання пункту 3 роздiлу першого Програми заходiв щодо
забезпечення збереження вантажiв, захисту їх вiд розкрадань i безпеки
пасажирiв на транспортi, затвердженої постановою Кабiнету Мiнiстрiв
України вiд 5 сiчня 1995 р. N 7, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила перевезень вантажiв автомобiльним транспортом в
Українi (додаються).
2. Державному департаменту автомобiльного транспорту України (Докiль
Л. П.):
2.1. Довести до вiдома мiнiстерств, вiдомств, Уряду Автономної
Республiки Крим, обласних, Київської та Севастопольської мiських
державних адмiнiстрацiй, об'єднань, пiдприємств, установ та
органiзацiй автомобiльного транспорту, що входять до сфери управлiння
Мiнтрансу України, Правила перевезень вантажiв автомобiльним
транспортом в Українi.
2.2. Разом з Головним управлiнням правового забезпечення дiяльностi
транспорту (Логiнова Л. М.) в установленому порядку подати на
реєстрацiю Правила перевезень вантажiв автомобiльним транспортом в
Українi в Мiнiстерство юстицiї України.
3. Пiсля введення в дiю вищезазначених Правил втрачають чиннiсть
"Правила перевозок грузов автомобильным транспортом в УССР",
затвердженi Мiнiстерством автомобiльного транспорту УРСР за
погодженням з Держпланом УРСР i Державним арбiтражем при Радi
Мiнiстрiв УРСР (роздiли 1 - 10 вiд 24.05.1971 р.; роздiли 11 - 39, 40,
43, 44, 46, 48 вiд 25.01.1972 р.; роздiли 45 i 49 вiд 06.03.1972 р.;
роздiл 47 вiд 20.10.1971 р.).
4. Наказ вiд 12 грудня 1996 р. 394 "Про затвердження Правил перевезень
вантажiв автомобiльним транспортом в Українi" вважати таким, що не
набрав чинностi.
5. Контроль за виконанням наказу покласти на Першого заступника
Мiнiстра Л. М. Костюченка.
Мiнiстр В. I. Череп
ЗАТВЕРДЖЕНО
наказом Мiнiстерства
транспорту України
вiд 14 жовтня 1997 р. N
363
Зареєстровано
в Мiнiстерствi юстицiї
України
20 лютого 1998 р. за N
128/2568
ПРАВИЛА
перевезень вантажiв автомобiльним транспортом в Українi
Правила перевезень вантажiв автомобiльним транспортом в Українi
(надалi - Правила) визначають права, обов'язки i вiдповiдальнiсть
власникiв автомобiльного транспорту - Перевiзникiв та
вантажовiдправникiв i вантажоодержувачiв - Замовникiв.
Цi Правила не регламентують перевезення небезпечних, великовагових,
великогабаритних вантажiв, пошти та перевезення вантажiв у
мiжнародному сполученнi, оскiльки такi перевезення мають свої
особливостi, що стосуються виконання комплексу вимог при вантажно-
розвантажувальних роботах, власне процесу перевезення та його
документального оформлення, а також узгодження таких правил iз
вiдповiдними компетентними установами.
1. Термiни та поняття
Наведенi у цих Правилах термiни та поняття вживаються в такому
значеннi:
Вантаж - всi предмети з моменту прийняття для перевезень до здачi
одержувачу вантажу.
Вантажне мiсце - умовна одиниця вантажу для приймання його для
перевезення або здачi вантажоодержувачу при здiйсненнi навантаження
або розвантаження рухомого складу.
Вантажний контейнер - одиниця транспортного обладнання багаторазового
використання, призначена для перевезення та короткочасного зберiгання
вантажiв без промiжних перевантажень, зручна для механiзованого
навантаження та розвантаження, завантаження та вивантаження
(внутрiшнiй об'єм дорiвнює 1 куб. м i бiльше).
Вантажовiдправник - будь-яка фiзична або юридична особа, яка подає
перевiзнику вантаж для перевезення.
Вантажоодержувач - будь-яка фiзична або юридична особа, яка здiйснює
приймання вантажiв, оформлення товарно-транспортних документiв та
розвантаження транспортних засобiв у встановленому порядку.
Договiр про перевезення вантажiв - двостороння угода мiж перевiзником,
вантажовiдправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом,
яким регламентуються обсяг, термiн та умови перевезення вантажiв,
права, обов'язки та вiдповiдальнiсть сторiн щодо їх додержання.
Експедитор з перевезення вантажiв - працiвник, який забезпечує
виконання комплексу операцiй транспортно-експедиторського
обслуговування пiд час перевезення вантажiв.
Замовлення на перевезення вантажiв - документ, який подає
вантажовiдправник перевiзниковi на доставляння обумовленої партiї
вантажiв в узгодженi термiни.
Замовник - вантажовiдправник або вантажоодержувач, який уклав з
перевiзником договiр про перевезення вантажiв.
Здавання вантажу - подання вантажоодержувачу перевiзником вантажу,
згiдно з товарно-транспортним документом, з наступним розвантаженням i
оформленням документiв про його передачу вантажоодержувачу.
Маркування - потрiбнi написи, зображення та умовнi позначки, вмiщенi
на упаковцi, бирках або самому товарi, який вiдвантажується для
належного перевезення та здачi вантажу одержувачу.
Мiськi перевезення - перевезення рiзнородних за структурою вантажiв у
межах мiста.
Мiжмiськi перевезення - перевезення вантажiв, що здiйснюються за межi
мiста (населеного пункту).
Обсяг перевезень - кiлькiсть вантажу, перевезеного або заявленого
вантажовiдправником i прийнятого перевiзником для доставки одержувачу
(в тоннах).
Пакетування - формування та скрiплення вантажiв в укрупнену вантажну
одиницю, яке забезпечує при доставцi у встановлених умовах їхню
цiлiсть, збереження та дозволяє механiзувати вантажно-розвантажувальнi
та складськi роботи.
Перевiзник - будь-яка фiзична або юридична особа, яка здiйснює
автомобiльнi перевезення вантажiв на комерцiйнiй основi або за свiй
рахунок.
Подорожнiй лист - первинний документ про облiк вантажних автомобiльних
перевезень, що всебiчно характеризує роботу автомобiля i водiя з
моменту їх виїзду з автотранспортного пiдприємства i до повернення на
пiдприємство.
Приймання вантажу - подання вантажовiдправником пiдготовленого для
вiдправлення вантажу та товарно-транспортних документiв перевiзнику з
наступним навантаженням на транспортний засiб та оформлення документiв
про прийняття вантажу перевiзником для вiдправлення.
Спецiалiзований вантажний автомобiль - вантажний автомобiль,
обладнаний засобами самонавантаження - саморозвантаження або iншим
спецiальним устаткуванням i призначений для перевезення вантажiв
певних категорiй.
Тара - основний елемент упаковки, що являє собою вирiб для розмiщення
продукцiї.
Товарно-транспортна документацiя - комплект юридичних документiв, на
пiдставi яких здiйснюють облiк, приймання, передавання, перевезення,
здавання вантажу та взаємнi розрахунки мiж учасниками транспортного
процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всiх учасникiв транспортного
процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-
матерiальних цiнностей, облiку на шляху їх перемiщення,
оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського облiку, а
також для розрахункiв за перевезення вантажу та облiку виконаної
роботи.
Транспортна послуга - перевезення вантажiв та комплекс допомiжних
операцiй, що пов'язанi з доставкою вантажiв автомобiльним транспортом.
2. Загальнi вiдомостi про вантажi
2.1. Вантажi, якi подаються для перевезення, класифiкуються за такими
на приклад: вид продукцiї рiзних виробникiв, фiзичний стан, наявнiсть
тари, спосiб вантаження i розвантаження, специфiчнi властивостi, маса
та габарити.
2.2. За видами продукцiї вантажi подiляються на:
- продукцiю сiльського господарства;
- продукцiю лiсової, деревообробної i целюлозно-паперової
промисловостi;
- руди металiчнi;
- продукцiю паливно-енергетичної промисловостi;
- мiнеральну сировину, мiнерально-будiвельнi матерiали та вироби;
- продукцiю металургiйної промисловостi;
- продукцiю хiмiчної промисловостi;
- продукцiю харчової, м'ясо-молочної та рибної промисловостi;
- промисловi товари народного споживання;
- продукцiю машинобудування, приладобудування i металообробної
промисловостi;
- iншi вантажi.
2.3. За фiзичним станом вантажi можуть бути твердими, рiдкими i
газоподiбними.
2.4. За наявнiстю тари вантажi пiдроздiляються на тi, для яких тара
потрiбна i для яких вона не потрiбна.
2.5. За способом вантаження i розвантаження вантажi бувають: штучними,
сипучими, навалочними i наливними.
2.6. Такi вантажi як швидкопсувнi, небезпечнi, антисанiтарнi та живi -
мають свої специфiчнi властивостi.
2.7. В залежностi вiд маси, габаритiв одного вантажного мiсця та
специфiки вантажi пiдроздiляються на такi, перевезення яких
здiйснюється: за цими правилами i за спецiальними правилами
(великоваговi, великогабаритнi, небезпечнi).
За цими правилами здiйснюються перевезення безпечних вантажiв, маса i
габарити яких в транспортному положеннi разом з транспортним засобом
не перевищують обмеження, що встановленi Правилами дорожнього руху
України.
3. Правила укладення договорiв
3.1. Договори про перевезення вантажiв автомобiльним транспортом
укладаються мiж фiзичними та юридичними особами, якi здiйснюють
автомобiльнi перевезення вантажiв на комерцiйнiй основi (надалi -
Перевiзники), та вантажовiдправниками або вантажоодержувачами (надалi
- Замовники). Примiрний договiр про перевезення вантажiв автомобiльним
транспортом у мiсцевому та мiжмiському сполученнi (надалi - Договiр)
дивитись в додатку 1.
(пункт 3.1 iз змiнами, внесеними згiдно з
наказом Мiнтрансу вiд 23.03.98 р. N 90)
3.2. Договiр про перевезення вантажiв може укладатися Перевiзником з
посередницьким пiдприємством, яке користується правами та несе
обов'язки i вiдповiдальнiсть, що передбаченi для вантажовiдправникiв i
вантажоодержувачiв.
3.3. Iнiцiативу про встановлення договiрних стосункiв для перевезення
вантажiв автомобiльним транспортом може виявити як Перевiзник, так i
вантажовiдправник (вантажоодержувач) - майбутнiй Замовник.
3.4. Пiсля того, як Перевiзник i Замовник узгодили умови перевезень i
розрахунки, стверджений пiдписом i печаткою Перевiзника проект
Договору з необхiдними до нього додатками в двох екземплярах
Перевiзник зобов'язаний направити Замовнику не пiзнiше нiж через три
днi пiсля його узгодження.
(пункт 3.4 iз змiнами, внесеними згiдно з
наказом Мiнтрансу вiд 23.03.98 р. N 90)
3.5. У Договорi встановлюються: термiн його дiї, обсяги перевезень,
умови перевезень (режим роботи по видачi та прийманню вантажу,
забезпечення схоронностi вантажу, виконання вантажно-розвантажувальних
робiт i таке iнше), вартiсть перевезень i порядок розрахункiв, порядок
визначення рацiональних маршрутiв, обов'язки сторiн, вiдповiдальнiсть
тощо.
3.5.1. Замовник не пiзнiш як через 10 днiв пiсля одержання вiд
Перевiзника проекту Договору пiдписує його i додатки до нього,
стверджує їх печатками i один екземпляр повертає Перевiзнику.
3.5.2. Якщо у Замовника є розбiжностi по Договору, вiн зобов'язаний
сформулювати свої пропозицiї у протоколi розбiжностей i направити їх
Перевiзнику разом з Договором у 10-денний термiн.
3.5.3. Перевiзник зобов'язаний розглянути протокол розбiжностей
Замовника, у разi потреби - спiльно з ним, i включити до Договору всi
прийнятi пропозицiї.
3.5.4. Пункт 3.5.4 виключено.
(згiдно з наказом Мiнтрансу вiд 23.03.98 р. N 90)
3.6. Вiдповiдно до Договору Перевiзник i Замовник у межах квартального
плану за 10 днiв до початку кожного мiсяця визначають мiсячнi плани iз
декадними плановими завданнями на перевезення вантажiв.
3.7. На перевезення вантажiв автомобiльним транспортом Замовник надає
Перевiзнику при наявностi Договору заявку вiдповiдно до встановленої
форми (додаток 4 до Договору).
У разi масових перевезень вантажiв, особливо будiвельних на мiсця
будiвництв, а також сiльськогосподарських вантажiв для їх переробки
або у мiсця довгострокового зберiгання, Замовник повинен до заявки
обговорити також погоджений з Перевiзником графiк виконання перевезень iз
зазначенням добового або середньодобового обсягу перевезень, а також
початку i кiнця роботи змiн.
(пункт 3.7 iз змiнами, внесеними згiдно з
наказом Мiнтрансу вiд 23.03.98 р. N 90)
3.8. Заявка подається Перевiзнику у строк, визначений Договором.
За погодженням iз Перевiзником Замовник може передати заявку на
перевезення вантажiв телефонограмою, телетайпом, телеграфом, телексом,
iншим фiксованим шляхом. У цьому випадку в такiй заявцi мають бути
необхiднi вiдомостi, якi характеризують найменування та кiлькiсть
вантажу, адреси вантаження та розвантаження, вiдстанi перевезення та
рiд упаковки.
3.9. Перевiзники можуть перевозити вантажi за разовим договором,
примiрна форма якого наведена в додатку 2.
(пункт 3.9 викласти в такiй редакцiї згiдно з
наказом Мiнтрансу вiд 23.03.98 р. N 90)
4. Страхування вантажiв
Замовник з метою вiдшкодування заподiяних йому збиткiв у разi повної
або часткової втрати, ушкодження чи псування вантажу при перевезеннi,
внаслiдок стихiйного лиха тощо може застрахувати своє майно вiдповiдно
до Закону України "Про страхування".
5. Правила упакування вантажiв
5.1. Упакування - це процес розмiщення продукцiї в упаковцi (тарi).
Упаковка (тара) повинна вiдповiдати державним стандартам.
5.2. До упаковки ставляться такi вимоги:
- вид упаковки має вiдповiдати особливостям вантажу;
- упаковка має забезпечувати повне збереження вантажу пiд час його
транспортування з урахуванням вантажно-розвантажувальних робiт;
- упаковка має вiдповiдати клiматичним умовам;
- упаковка має вiдповiдати вимогам митного режиму;
- упаковка може виконувати рекламнi цiлi.
5.3. При виборi упаковки потрiбно враховувати спосiб, вiдстань i
тривалiсть транспортування, можливiсть перевантаження вантажу в
дорозi, температурний режим i вологiсть пiд час транспортування, пору
року (погоднi умови), сумiснiсть з iншими вантажами тощо.
5.4. Характер упаковки повинен вiдповiдати виду вантажу, вантажностi
автомобiля, профiлю i стану дороги та iншим умовам.
5.5. Упаковка для перевезення вантажiв, якi вимагають охолодження чи
iнтенсивної вентиляцiї повiтря, має бути з просвiтами.
5.6. Упаковка для перевезення морожених вантажiв має бути суцiльною,
без просвiтiв.
5.7. Бiдони мають бути щiльно закритi кришками з гумовою або паперовою
прокладкою та опломбованi вiдправником. Не допускається приймання для
перевезення бiдонiв, якi мають течу.
5.8. Фрукти та овочi укладають в закриту упаковку щiльно для
виключення можливостi їх перемiщення.
5.9. Промисловi товари для перевезення упаковують у тверду (дощанi,
фанернi ящики), напiвтверду (пресованi кiпи iз застосуванням дощечок i
планок) i м'яку упаковку (пресованi кiпи без дощечок i планок, тюки,
баули, тканиннi мiшки, рогожнi мiшки, рулони).
5.10. При упакуваннi промислових товарiв у тверду упаковку ящики мають
бути обтягнутими по торцях металевою стрiчкою, скрiпленою "в замок".
5.11. При упакуваннi в напiвтверду упаковку кiпи треба покрити з усiх
сторiн одним шаром обгорткового паперу та одним шаром пакувальної
тканини так, щоб повнiстю уберегти вмiст кiпи вiд забруднення,
псування, втрати зовнiшнього вигляду та пом'ятостi.
5.12. При м'якому упакуваннi кiпу покривають двома шарами обгорткового
паперу, одним шаром пакувальної тканини й обтягують металевою стрiчкою
з прокладкою пiд стрiчку вздовж периметра кiпи картону завтовшки 3-4
мм i завширшки не менш як 60 мм.
5.13. При упакуваннi в тюки тканину обгортають папером, пакувальною
тканиною, зашивають уздовж одним швом, зашиваючи торцi, та обтягують
вiрьовкою.
5.14. Бiдони та барабани треба класти в мiцнi дерев'янi лати, бутлi -
в лати чи корзини та ущiльнювати деревною стружкою, банки й тюбики
пакувати в картоннi чи дерев'янi ящики.
6. Правила визначення ваги вантажiв
6.1. На упакованих та штучних неупакованих вантажах, крiм тих, якi
перевозяться навалом, Замовник повинен зазначити масу брутто i нетто.
На вантажах стандартної маси зазначати це не обов'язково.
6.2. Визначення маси вантажу провадиться технiчними засобами
Замовника.
6.3. При перевезеннi вантажiв у критих автомобiлях i причепах, окремих
секцiях автомобiлiв, контейнерах i цистернах, опломбованих Замовником,
визначення маси вантажу виконується Замовником.
6.4. При навантаженнi вантажу здiйснюється його зважування або
рахування мiсць (чи штук). Вантаж приймається без перевiрки ваги, якщо
вiн поданий для перевезення у спецiальних кузовах чи контейнерах при
наявностi на них пломб Замовника. Крiм того, вiн може бути прийнятий
за масою, яку оповiстив Замовник.
6.5. Визначати масу чи кiлькiсть вантажу у вантажовiдправника i
вантажоодержувача потрiбно однаковим способом. При прийманнi вантажу
для перевезення за масою треба зважити весь вантаж. Визначення
загальної маси вантажу зважуванням окремих мiсць забороняється.
6.6. Масу насипних i навалочних вантажiв, а також харчових наливних
вантажiв, якi перевозять в автомобiлях-цистернах, визначають, головним
чином, автомобiльними вагами.
6.7. Перед навантаженням хлiбних вантажiв, харчових наливних вантажiв,
картоплi та овочiв перевiряється маса тари автомобiля.
6.8. Перед зважуванням автомобiлiв автомобiльними вагами треба
перевiрити зазори мiж обв'язувальною рамою i платформою вагiв;
перевiрити показання вагiв без навантаження i за потреби вiдрегулювати
їх. Слiд оглянути автомобiлi, якi пiдлягають зважуванню, та
прослiдкувати за тим, щоб всi люди вийшли з кабiни та кузова.
6.9. Автомобiлi подаються на ваги зi швидкiстю не бiльше нiж 5 км/год,
якщо iнше не передбачене паспортними даними вагiв. Зважування
автомобiльними вагами без зупинки автомобiлiв (на ходу) забороняється,
крiм випадкiв використання спецiально призначених для цього вагiв. При
установленнi автомобiлiв на ваги треба слiдкувати за тим, щоб задня
вiсь автомобiля знаходилась не ближче 300 мм вiд краю платформи.
Автомобiлi зважуються лише при зупиненому двигунi.
6.10. При зважуваннi автопоїздiв необхiдно весь автопоїзд становити на
ваги. Якщо розмiри платформи не дозволяють установити весь автопоїзд,
то автомобiль i причiп зважують окремо, при цьому треба прослiдкувати
за тим, щоб дишло автопричепа не торкалося землi.
6.11. При зважуваннi громiздких та довгих вантажiв слiд наглядати за
тим, щоб спадаючi кiнцi вантажiв не торкалися нерухомих частин вагiв
(станини, колонки тощо) чи обв'язувальної рами.
7. Правила маркування вантажiв
7.1. При поданнi вантажiв в тарi чи упаковцi i штучних вантажiв
дрiбними вiдправками Замовник зобов'язаний завчасно замаркувати кожне
вантажне мiсце вiдповiдно до державного стандарту.
У маркуваннi зазначаються:
а) знак одержувача - повне чи часткове найменування вантажоодержувача
чи позначення, яке використовується одержувачем (при перевезеннях
дрiбних партiй);
б) номер заявки (замовлення) на перевезення вантажiв;
в) мiсце призначення - зазначається пункт (при мiжмiських
перевезеннях);
г) маса вантажної одиницi - позначається цифрами маса брутто i нетто в
кiлограмах.
Данi, наведенi в супровiдних документах, мають повнiстю вiдповiдати
маркуванню.
7.2. При поданнi вантажiв, якi вимагають особливого поводження з ними
пiд час вантажних операцiй та зберiгання, вiдправник зобов'язаний
нанести на всiх вантажних мiсцях додатково спецiальне маркування
написом "Верх", "Скло", "Обережно", "Не кантувати", "Боїться холоду",
"Не класти плазом" тощо. Спецiальне маркування може бути вказане також
особливими знаками (додаток 3).
7.3. Вiдповiдальнiсть за вiдсутнiсть спецiального маркування та її
наявнiсть покладається на Замовника.
7.4. Маркування має бути проведене одним iз таких способiв:
а) безпосередньо нанесенням знакiв на вантажному мiсцi;
б) за допомогою ярликiв.
7.5. Наносити маркування можна фарбуванням по шаблону, штампуванням,
клеймуванням чи спецiальними маркувальними машинами.
7.6. Маркування провадиться умовними позначками (знаками), що переданi
написом, лiтерами, цифрами чи малюнками (символами), iз застосуванням
контрастної фарби. Колiр фарби повинен рiзнитись вiд кольору тари чи
вантажу. Маркування мiсць вантажу має бути чiтким, ясним та надiйним.
7.7. Маркування виконується свiтлостiйкою та незмивною водою фарбою,
яка добре тримається на будь-якiй поверхнi (не стирається i не
вiдшаровується).
7.8. Ярлики з паперу та картону прикрiплюють до тари клеями
(декстриновим, казеїновим, силiкатним тощо), iз тканини - пришивають,
iз фанери, металу, пластмаси - прикрiплюють болтами, шурупами,
цвяхами. Прибивати ярлики до фанерних, картонних i паперових ящикiв не
дозволяється.
Дозволяється прикрiплювати ярлики до вантажiв дротом, якщо iнший
спосiб крiплення неможливий.
7.9. При розвезеннi таких вантажiв, як металевi прутки, труби,
громiздкий чи з довгими рукоятками iнструмент тощо на адресу декiлькох
вантажоодержувачiв, допускається маркування фарбуванням кiнцiв стiйкою
фарбою, по якiй можна легко виявити належнiсть їх до однiєї партiї.
7.10. Маркування наноситься:
а) на ящиках - на одному з бокiв;
б) на мiшках i тюках - на одному широкому боцi.
Спецiальне маркування наноситься на двох сумiжних сторонах.
7.11. Якщо немає можливостi нанести маркування повнiстю на боках чи
торцях, на малогабаритних ящиках висотою 200 мм i менше допускається
маркування на сумiжних стiнках тари (в тому числi на кришцi).
7.12. Маркування мокросолених шкiр та шкур наносять на внутрiшнiй бiк
однiєї з двох зв'язаних дощечок (бирок).
7.13. Листове залiзо у зв'язках (без тари) маркують на дерев'яних чи
металевих бирках, прикрiплених до зв'язки дротом.
7.14. Ярлики та дерев'янi бирки мають бути таких розмiрiв: довжиною 12
- 15 см, шириною 8 - 10 см, а металевi штампованi бирки - не менше 60
кв. см.
Застосування картонних бирок не допускається.
7.15. Спецiальнi знаки слiд розташовувати в лiвому верхньому кутку вiд
основного маркування, за виключенням знакiв "Стропувати тут" i "Центр тут, якi потрiбно наносити у позначених ними мiсцях.
7.16. При перевезеннi однорiдних вантажiв на адресу одного
вантажоодержувача допускається нанесення маркування не на всiх
вантажних мiсцях, але не менше нiж на чотирьох. У цих випадках
замаркованi мiсця укладаються:
а) у фургонах - бiля дверей маркуванням назовнi;
б) на вiдкритому рухомому складi - у верхньому ярусi навантаження по
два мiсця бiля кожного поздовжнього борта кузова маркуванням назовнi.
При перевезеннi вантажiв навалом, насипом i наливом маркування не
провадиться.
Продолжение
|
|
| Поиск |
|
|
|
